Arbeitsvertrag und Gehalt – Трудовий договір та заробітна плата

Hallo, heute schreibe ich mal eine Artikel über die Arbeitsverträge und Arbeitsrechte in Deutschland. Ich bin selber seit Jahren im Konzernbetriebsrat meines Arbeitgebers und kann hier vielleicht einen kleinen Durchblick über die Jobarten und Arbeitsverträge, Entlohnung, usw. geben. Der Inhalt ist etwas länger, aber es lohnt sich das Folgende zu Wissen.

Hier ein Überblick, damit Ihr direkt in das Thema springen könnt:

  1. Der Arbeitsvertrag
  2. Wichtige Gesetzliche Grundlagen
  3. Brutto und Nettolohn
  4. Die Steueridentifikationsnummer (Tax-ID)
  5. Steuerklassen
  6. Steuerabzüge
  7. Sozialabgaben

Fangen wir mit dem ganz einfachen an.

Der ARBEITSVERTRAG

  • Im Arbeitsvertrag wird die Leistung des Arbeitnehmers gegen ein Entgelt des Arbeitgebers (Unternehmen) geregelt.
  • Als Arbeitnehmer schulde ich also Leistung gegen Geld.
  • Die Details dazu sind in Gesetzen geregelt, zum Beispiel im Arbeitszeitgesetzt, dem Urlaubsgesetz, …
  • Natürlich gibt es auch Ausnahmen, zum Beispiel für Seeleute, Kranken- und Pflegekräfte, Saisonarbeiten (wie zum Beispiel im Obstbau oder Landwirtschaft), aber auch die sind in den Gesetzten geregelt.
  • Ein Arbeitsvertrag kann befristet (also zeitlich mit Enddatum) oder unbefristet (also ohne Enddatum) sein

Arbeitsverträge sollten immer schriftlich erstellt werden, beide Parteien (Arbeitgeber und Arbeitnehmer) mit einer vollständigen Adresse, dem Bruttolohn enthalten und von beiden Parteien handschriftlich unterschrieben werden. Mit der Unterschrift ist der Vertrag rechtskräftig. Ein Exemplar behält der Arbeitgeber und ein Exemplar (bitte keine Kopie) bekommt der Arbeitnehmer.

Unbefristete Arbeitsverträge haben eine Kündigungsfrist, diese ist meist im Vertrag genannt, ist dem nicht so, dann gilt die gesetzliche Regelung (Kündigungsschutzgesetz – Gilt nur in Unternehmen mit mehr als 10 Arbeitnehmern).
Unbefristete Arbeitsverträge ohne Kündigungsregelung können während der Laufzeit nicht gekündigt werden. Hier muss man sich mit dem Arbeitgeber einigen und einen Aufhebungsvertrag machen. Ist eine Kündigungsregel im befristeten Arbeitsvertrag enthalten, dann gilt diese. Das Kündigungsschutzgesetz gilt hier nicht.

Große Unternehmen wie Volkswagen, Mercedes, OTTO, … haben darüber hinaus sogar noch Tarifverträge, in denen viele Dinge nochmal separat geregelt sind. Aber das macht diesen Artikel dann noch unlesbarer.

Aber fangen wir mit dem Standard an. Folgende Werte sind in Deutschland normal:

  • Arbeiten von Montags bis Freitags, in manchen Branchen auch am Samstag, in speziellen Branchen auch am Sonntag
  • Die Standardarbeitszeit liegt zwischen 7 und 8 Stunden bei einem Vollzeitjob
  • Der Mindestlohn muss eingehalten werden, dieser liegt aktuell bei 10,45€ Brutto pro Stunde
  • Bei einem Vollzeitjob muss es mindestens 24 Tage Urlaub geben, also 2 Tage pro Monat.

Die Details dazu, werden im Arbeitsvertrag niedergeschrieben. Nur so können beide Vertragsparteien auch auf Ihre Rechte beharren.

Im Arbeitsvertrag wird meist ein Stundenlohn oder ein Monatslohn angegeben, diese ist immer Brutto anzugeben, da die Steuer- und Abgabelast eines jeden Arbeitnehmers individuell ist (zum Beispiel unterschiedliche Steuerklassen, andere Krankenkasse, …)

Die Grundlagen

hierzu finden sich im Arbeitszeitgesetzt (ArbZG), Bundesurlaubsgesetz (BUrlG) und Mindeslohngesetz (MiLoG). Im Folgenden mal in kürze die wichtigsten Dinge, die auch in einem Arbeitsvertrag genannt werden sollten:

  • ArbZG §3 – Die werktägliche Arbeitszeit der Arbeitnehmer darf acht Stunden nicht überschreiten. Sie kann auf bis zu zehn Stunden nur verlängert werden, wenn innerhalb von sechs Kalendermonaten oder innerhalb von 24 Wochen im Durchschnitt acht Stunden werktäglich nicht überschritten werden.
  • ArbZG §4 – Die Arbeit ist durch im voraus feststehende Ruhepausen von mindestens 30 Minuten bei einer Arbeitszeit von mehr als sechs bis zu neun Stunden und 45 Minuten bei einer Arbeitszeit von mehr als neun Stunden insgesamt zu unterbrechen.
    Die Ruhepausen nach Satz 1 können in Zeitabschnitte von jeweils mindestens 15 Minuten aufgeteilt werden.
    Länger als sechs Stunden hintereinander dürfen Arbeitnehmer nicht ohne Ruhepause beschäftigt werden.
  • ArbzG §5, Abs 1 – Die Arbeitnehmer müssen nach Beendigung der täglichen Arbeitszeit eine ununterbrochene Ruhezeit von mindestens elf Stunden haben.
  • ArbZG §5, Abs.2 – Die Dauer der Ruhezeit des Absatzes 1 kann in der Landwirtschaft und in der Tierhaltung um bis zu eine Stunde verkürzt werden, wenn jede Verkürzung der Ruhezeit innerhalb eines Kalendermonats oder innerhalb von vier Wochen durch Verlängerung einer anderen Ruhezeit auf mindestens zwölf Stunden ausgeglichen wird.
  • ArbzG §7, Abs. 2 Satz 2 – Die Regelungen der §§ 3, 5 Abs. 1 und § 6 Abs. 2 in der Landwirtschaft der Bestellungs- und Erntezeit sowie den Witterungseinflüssen anzupassen.
  • BUrlG §3, Abs. 1 – Der Urlaub beträgt jährlich mindestens 24 Werktage.
  • BUrlG §3, Abs. 2 – Als Werktage gelten alle Kalendertage, die nicht Sonn- oder gesetzliche Feiertage sind.
  • BUrlG §5, Abs. 1 – Anspruch auf ein Zwölftel des Jahresurlaubs für jeden vollen Monat des Bestehens des Arbeitsverhältnisses.
  • BUrlG §5, Abs. 2 – Bruchteile von Urlaubstagen, die mindestens einen halben Tag ergeben, sind auf volle Urlaubstage aufzurunden.
  • BUrlG §9 – Erkrankt ein Arbeitnehmer während des Urlaubs, so werden die durch ärztliches Zeugnis nachgewiesenen Tage der Arbeitsunfähigkeit auf den Jahresurlaub nicht angerechnet.
  • MiLoG §1, Abs. 1  – Jede Arbeitnehmerin und jeder Arbeitnehmer hat Anspruch auf Zahlung eines Arbeitsentgelts mindestens in Höhe des Mindestlohns durch den Arbeitgeber.
  • MiLoG §2, Abs. 1 – Der Arbeitgeber ist verpflichtet, der Arbeitnehmerin oder dem Arbeitnehmer den Mindestlohn
    1. zum Zeitpunkt der vereinbarten Fälligkeit,
    2. spätestens am letzten Bankarbeitstag (Frankfurt am Main) des Monats, der auf den Monat folgt, in dem die Arbeitsleistung erbracht wurde,
      zu zahlen.
      Für den Fall, dass keine Vereinbarung über die Fälligkeit getroffen worden ist, bleibt § 614 des Bürgerlichen Gesetzbuchs unberührt.
  • MiLoGH §3 – Vereinbarungen, die den Anspruch auf Mindestlohn unterschreiten oder seine Geltendmachung beschränken oder ausschließen, sind insoweit unwirksam. Die Arbeitnehmerin oder der Arbeitnehmer kann auf den entstandenen Anspruch nach § 1 Absatz 1 nur durch gerichtlichen Vergleich verzichten; im Übrigen ist ein Verzicht ausgeschlossen.

Was ist Bruttolohn und was ist Nettolohn?

Die Frage ist häufig Brutto oder Netto?

Die einfache Erklärung ist “Netto ist das was nach allen Abzügen vom Brutto übrigbleibt”.

In Wirklichkeit sieht das wieder nicht ganz so einfach aus. Die Abzüge vom Lohn sind gesetzlich geregelt.
Es gibt aber 3 verschiedene Arbeitsvertragsarten:

  • Minijob – Monatliche Obergrenze von 450,-€ bei 10,45€ Stundenlohn, ab 01.Oktober 2022 520,-€ bei wahrscheinlich 12,-€ Stundenlohn. Hier errechnet sich somit eine monatliche maximal Arbeitszeit von 43 Stunden. Arbeitet man mehr als 43 Stunden ist es ein Midijob.
    Im Minijob arbeitet man “Brutto für Netto” hat also keine Abzüge durch Steuern und Sozialabgaben.
  • Midijob – Hier muss mehr als im Minijob, aber nicht mehr als 1300,-€ im Monat verdient werden. Die Obergrenze liegt als beim Mindestlohn bei 124Stunden/15 Tage im Monat.
    Im Midijob zahlt man alle Abgaben, die anfallen, das Nettogehalt ist also geringer als das Bruttogehalt, jedoch sind die Abgaben niedriger als im Normaljob.
  • Normaljob – Verdienst liegt über 1300,-€ (manchmal auch Teilzeit möglich).
Minijob Midijob Normal / Teilzeit
Verdienstobergrenze 450,-€ /520,-€ 1300,-€ offen
Steuern Nein Ja, abhängig von Steuerklasse. Ja, regulär
Rentenbeiträge Ja (Befreiung möglich) Ja, verringert Ja, regulär
Krankenkassenbeiträge Nein Ja, je nach Kasse, verringert Ja, je nach Kasse
Arbeitslosenversicherung Nein Ja Ja
Hinweis Hier zahlt der Arbeitgeber die Beiträge in die Knappschaftskasse

Die Steueridentifikationsnummer (Tax-ID)

Diese Identifikationsnummer wird bei der Geburt oder  Anmeldung / Registrierung vergeben.  Diese Nummer ist für das Finanzamt, den Arbeitgeber und bei der Steuererklärung notwendig.

Die Steuerklassen

sind ein komplexes Thema. Es gibt 6 Steuerklassen in Deutschland, nummeriert von 1 bis 6 (I bis XI).

Versuchen wir die Steuerklassen kurz zu erklären:

  • Steuerklasse 1 – bekommen alle Arbeitnehmer, die nicht verheiratet sind (ledig)
  • Steuerklasse 2 – bekommen Arbeitnehmer , die getrennt leben und wo die Kinder bei dem Arbeitnehmer sind (zum Beispiel geflüchtete Ukrainerinnen mit Kinder in Deutschland und Partner in der Ukraine)
  • Steuerklasse 3 – bekommen alle Arbeitnehmer die verheiratet sind und deren Partner nicht arbeitet (ausser Minijob)
  • Steuerklasse 4 – bekommen alle Arbeitnehmer, wo beide Partner arbeiten und wo beide gleich viel Bruttogehalt bekommen.
  • Steuerklasse 5 – bekommen alle verheirateten Arbeitnehmer, wo der Partner mehr verdient und in Steuerklasse 3 ist.
  • Steuerklasse 6 – bekommt man, wenn man keine Angaben macht.

Die Steuerklasse wird meist bei der ersten Arbeit zwischen dem Arbeitnehmer, dem Arbeitgeber und ggf Rückfrage beim Finanzamt zugeordnet. Sie ist aber von den persönlichen Umständen abhängig und kann sich dann sofort ändern.

Hier kommt gegebenenfalls noch ein Kinderfreibetrag hinzu, wenn man Kinder hat, die auf der Steuerkarte eingetragen werden. (Nachweis beim Finanzamt mit der Geburtsurkunde)

Der Steuerbetrag

in Deutschland ist je nach Jahreseinkommen prozentual gestaffelt. Wer mehr verdient zahlt auch mehr Steuern. Aber es gibt einen Steuerfreibetrag, der für alle Arbeitnehmer gilt, das sind in 2022 genau 10.347,-€. Bis zu diesem betrag muss man keine Steuer zahlen.

  • Wer also  monatlich 800,-€ Brutto verdient, hat im Jahr 9.600,-€ Bruttogehalt und liegt unter den 10.347,-€, zahlt also keine Steuern.
  • Wer monatlich 1.000,-€ Brutto verdient, hat im Jahr 12.000,-€ Bruttogehalt und muss für den Betrag über den 10.347,-€ Steuer zahlen, also auf 12.000-10.347= 653,-€ Steuern, der Steueranteil liegt hier bei 261€ pro Jahr.

Das berechnen aber die Gehaltsprogramme der Arbeitgeber alle automatisch.

Wer das gerne selber im voraus berechnen möchte, kann den Brutto-Netto-Rechner von BUHL nutzen.

Die weiteren (Sozial-)Abgaben

Diese Kapitel beinhaltet normalerweise folgende (Standard-)Abgaben:

  1. Rentenbeiträge – Alle Arbeitnehmer (bis zu einer Grenze von monatlich Brutto 7.050,-€)
    Der Rentenbeitrag beträgt aktuell 18,6% vom Bruttolohn und wird vom Arbeitnehmer und vom Arbeitgeber zu je 50% gezahlt.
  2. Arbeitslosenversicherung – Alle Arbeitnehmer (bis zu einer Grenze von monatlich 7.050,-€)
    Der Arbeitslosenversicherungsbetrag beträgt aktuell 2,4% vom Bruttolohn und wird vom Arbeitgeber und Arbeitnehmer zu je 50% bezahlt.
  3. Krankenversicherung – Alle Arbeitnehmer (bis zu einer Grenze von monatlich 4.837,50€)
    Der Krankenversicherungsbetrag beträgt aktuell ca.15% (individuell je nach Krankenkasse) vom Bruttolohn und wird vom Arbeitgeber und Arbeitnehmer zu je 50% bezahlt. Der Krankenkassenzusatzbeitrag (ca. 1,1 bis 1,5%) ist vom Arbeitnehmer zu zahlen.
  4. Pflegeversicherung – Alle Arbeitnehmer (bis zu einer Grenze von monatlich 4.837,50€)
    Der Arbeitslosenversicherungsbetrag beträgt aktuell 2,4% vom Bruttolohn und wird vom Arbeitgeber und Arbeitnehmer zu je 50% bezahlt.

Fazit:

Wer einen Minijob bis 450,-€ (ab Oktober 2022 520,-€) hat und somit weniger als als 43 Stunden im Monat zum Mindestlohn arbeitet (MiniJob), hat keine Abgaben und bekommt “Brutto für Netto”

Wer mehr als 43 Stunden im Monat zum Mindestlohn arbeitet und nicht mehr als 143 Stunden hat einen Midijob und wenig Abzüge.

Wer Normal arbeitet, für den kann man dieses über obigen Brutto-Netto-Rechner selber berechnen.

Monatsbruttogehalt Abzüge Nettogehalt
400,-€ 0,-€ 400,-€
450,-€ 0,-€ 450,-€
600,-€ -121,35€ 478,65€
800,-€ -161,80€ 638,20€
1000,-€ -202,25€ 797,75€
1500,-€ -356,38€ 1143,62€
2000,-€ -561,25€ 1438,75€
3000,-€ -990,75€ 2009,25€

Und wenn das Kalenderjahr vorbei ist, muss jeder der Steuern gezahlt hat auch eine Lohnsteuererklärung oder Einkommenssteuererklärung machen. Dieses kann man direkt über die Plattform www.elster.de machen.

Alle Angaben bei Steuerklasse 1, keine Kirchensteuerpflicht, Niedersachsen, Krankenkassenzusatzbeitrag 1,1%, Geburtsjahr 1995.


Привіт, сьогодні я пишу статтю про трудові договори та трудові права в Німеччині. Я був членом робочої ради свого роботодавця протягом багатьох років і, можливо, можу дати вам невелике уявлення про типи вакансій і трудових договорів, винагороди тощо. Зміст трохи довгий, але про це варто знати.

Ось огляд, щоб ви могли відразу перейти до теми:

  1. Трудовий договір
  2. Важливі правові основи
  3. Брутто та Нетто заробітна плата
  4. Податкові класи
  5. Податкові відрахування
  6. Внески на соціальне страхування

Почнемо з дуже простого.

ТРУДОВИЙ ДОГОВІР

  • Трудовий договір регулює роботу працівника за оплату праці роботодавця (підприємства).
  • Як працівник, я зобов’язаний працювати за гроші.
  • Деталі регулюються законами, наприклад, Законом про робочий час, Законом про відпустку, …
  • Звичайно, є також винятки, наприклад, для моряків, хворих чи медперсоналу, сезонної роботи (наприклад, у саду чи сільському господарстві), але вони також регулюються законами.
  • Трудовий договір може бути обмежений (з указаною датою завершення його дії) та безстроковий (без кінцевого терміну дії).

Трудові договори завжди повинні укладатися в письмовій формі, обидвома сторонами (роботодавець і працівник), повинні містити повну адресу, Брутто зарплату та бути підписаними обома сторонами. Після підписання договір набуває юридичної сили. Роботодавець залишає один примірник, а працівник отримує другий екземпляр (не копія).

Безстрокові договори зазвичай мають певний термін на розірвання договору, який часто вказаний в самому договорі. Якщо цього немає, то в силу вступають державні закони (як от Закон про захист від звільнення, який діє в компанії з більш ніж 10 працівниками). Безстрокові договори без встановлених правил звільнення не можуть бути розірвані протягом часу дії договору. Тут Ви повинні домовлятись з роботодавцем і укладати з ним договір про анулювання трудових відносин. Якщо в строковому трудовому договорі прописані правила його анулювання, тоді вони є основою для звільнення. В цьому випадку Закон про захист від звільнення діяти не буде.

Великі компанії, такі як Volkswagen, Mercedes, OTTO, … мають навіть колективні договори, в яких багато речей регулюються окремо. Але ці деталі зроблять цю статтю не читабельною.

Краще почнемо зі стандартних речей. У Німеччині нормальними є такі значення:

  • Робота з понеділка по п’ятницю, в деяких секторах і в суботу, в спеціальних секторах також в неділю
  • Стандартний робочий час становить від 7 до 8 годин для повної зайнятості
  • Необхідно дотримуватися мінімальної заробітної плати, яка зараз становить 10,45 євро брутто за годину
  • За умови повної зайнятості встановлена відпустка не менше 24 днів, тобто 2 дні на місяць.

Подробиці прописуються в трудовому договорі. Тільки так обидві сторони можуть наполягати на своїх правах.

У трудовому договорі зазвичай вказується погодинна або місячна заробітна плата , її завжди потрібно вказувати валово, оскільки тягар податків і внесків для кожного працівника є індивідуальним (наприклад, різні податкові категорії, різне медичне страхування, …)

Основні положення

можна знайти в Законі про робочий час (ArbZG), Федеральному законі про святкові дні (BUrlG) і Законі про мінімальну заробітну плату (MiLoG). Нижче наведено короткий перелік найважливіших речей, які також повинні бути зазначені в трудовому договорі:

  • ArbZG §3 – Щоденні години праці працівника не можуть перевищувати восьми годин. Його можна продовжити лише до десяти годин, якщо в середньому вісім робочих годин не перевищено протягом шести календарних місяців або протягом 24 тижнів.
  • ArbZG §4 – Робота має бути перервана заздалегідь організованими перервами на відпочинок тривалістю щонайменше 30 хвилин, якщо робочий час триває від 6 до 9 годин, і 45 хвилин, якщо загальна тривалість робочого часу перевищує дев’ять годин.
    Перерви на відпочинок згідно з положенням 1  можна поділити на періоди тривалістю не менше 15 хвилин. Працівники не можуть працювати більше шести годин підряд без перерви.
  • ArbzG §5, абзац 1 – Працівники повинні мати безперервний період відпочинку щонайменше одинадцять годин після закінчення щоденного робочого часу.
  • ArbZG §5, параграф 2 – Тривалість періоду відпочинку в параграфі 1 може бути скорочена до однієї години в сільському господарстві та тваринництві у разі будь-якого скорочення періоду відпочинку протягом календарного місяця або протягом чотирьох тижнів шляхом продовження іншого періоду відпочинку до принаймні дванадцяти годин, як компенсація.
  • ArbzG §7, абз. 2 пункт 2 – Положення §§ 3, 5 абз. 1 і § 6 абз. 2 в сільському господарстві час замовлень та збору урожаю повинен пристосовуватись до погодних умов
  • BUrlG §3, параграф 1 – Щорічна відпустка становить не менше 24 робочих днів.
  • BUrlG §3, параграф 2 – Усі календарні дні, які не є неділею чи державними святами, вважаються робочими днями.
  • BUrlG §5, параграф 1 – Право на одну дванадцяту частину щорічної відпустки за кожен повний місяць існування трудових відносин.
  • BUrlG §5, абзац 2 – Частки днів відпустки, які в сумі становлять принаймні половину дня, мають бути округлені до повних днів відпустки.
  • BUrlG §9 – Якщо працівник захворів під час відпустки, дні непрацездатності, підтверджені медичною довідкою, не зараховуються до щорічної відпустки.
  • MiLoG §1, абзац 1 – Кожен працівник має право на виплату від роботодавця заробітної плати щонайменше в розмірі мінімальної заробітної плати.
  • MiLoG §2, параграф 1 – Роботодавець зобов’язаний виплачувати працівнику мінімальну заробітну плату
    1. в узгоджену дату,
    2. виплачується
      не пізніше останнього робочого дня місяця банку (Франкфурт-на-Майні), наступного за місяцем виконання роботи .
      У випадку, якщо не було досягнуто домовленості про встановлений термін, розділ 614 Цивільного кодексу залишається без змін.
  • MiLoGH §3 – Угоди, які є нижчими за право на мінімальну заробітну плату або обмежують або виключають її застосування, є неефективними в цьому відношенні. Працівник може відмовитися від претензії, що виникає згідно з пунктом 1 розділу 1, лише шляхом судового врегулювання; в іншому випадку відмова виключається.

Що таке брутто заробітна плата, а що таке чиста заробітна плата?

Часте запитання: брутто чи нетто?

Просте пояснення: «Нетто — це те, що залишається після всіх відрахувань із брутто».

Насправді це виглядає не так просто. Відрахування із заробітної плати регулюються законодавством.
Існує 3 види трудових договорів:

  • Міні-робота – місячна верхня межа 450 євро при погодинній оплаті 10,45 євро, з 1 жовтня 2022 року 520 євро при ймовірній погодинній оплаті 12 євро. Це означає, що максимальна місячна тривалість робочого часу становить 43 години. Якщо ви працюєте більше 43 годин, це міді робота.
    По договору міні-роботи ви працюєте «брутто за нетто», тому немає жодних податкових та соціальних відрахувань.
  • Міді-робота – тут ви повинні заробляти більше, ніж на міні-роботі, але не більше €1300 на місяць. Як і у випадку з мінімальною заробітною платою, верхня межа становить 124 години/15 днів на місяць.
    Якщо ви працюєте на Міді-роботі, то сплачуєте всі податки, тому зарплата нетто нижча, ніж брутто зарплата, але податки нижчі, ніж на звичайній роботі.
  • Звичайна робота – заробіток понад €1300 (іноді можлива часткова зайнятість).
міні-робота міді-робота звичайна/ часткова зайнятість
Верхня межа прибутку 450 євро / 520 євро 1300 євро Немає
Податки Ні Так, залежно від класу оподаткування Так, регулярно
Пенсійні внески Так (можливе звільнення) Так, зменшена кількість Так, регулярно
Внески на медичне страхування Ні Так, залежно від страхової, знижена сума Так, залежить від страхової
Страхування на випадок безробіття Ні Так Так
Примітка Тут роботодавець сплачує внески у фонд шахтарів

Податковий ідентифікаційний номер (Tax-ID)

Цей ідентифікаційний номер присвоюється при народженні або при реєстрації. Він надається в податковій інспекції, роботодавцю та для податкової декларації.

Податкові класи

є комплексним питанням. У Німеччині існує 6 податкових класів, пронумерованих від 1 до 6 (I-XI).

Спробуємо коротко пояснити кожен податковий клас:

  • Податковий клас 1 – отримують всі працівники, які не перебувають у шлюбі (неодружені)
  • Податковий клас 2 – отримують працівники, що живуть окремо та мають дітей (наприклад, українські біженці, які живуть з дітьми в Німеччині,  а партнер залишився в Україні)
  • Податковий клас 3 – отримують усі працівники, які перебувають у шлюбі та чий партнер не працює (крім міні-роботи)
  • Податковий клас 4 – отримають всі працівники, у яких працюють обидва партнери та обидва отримують однакову суму Брутто зарплати.
  • Податковий клас 5 – отримують усі одружені працівників, де партнер заробляє більше та належить до податкового класу 3.
  • Податковий клас 6 – ви отримуєте його, якщо не надаєте жодної інформації.

Податковий клас присвоюється, як правило, з початком трудової діяльності та закріплюється між роботодавцем, працівником та, за наявності проблематичних питань, податковою службою. Також податковий клас залежить від особистих обставин, тому може бути змінений негайно.

Сюди може бути нарахована допомога на дітей, якщо у вас є діти, які вписані в податкову картку (довідка в податковій інспекції зі свідоцтвом про народження).

Сума податку

у Німеччині оцінюється у відсотках залежно від річного доходу. Хто більше заробляє, той платить більше податків. Але існує податкова пільга, яка поширюється на всіх працівників, яка становить рівно 10 347 євро у 2022 році. Тобто якщо Ви заробляєте не більше цієї суми, Вам не потрібно сплачувати податки.

  • Отже, якщо ви заробляєте 800 євро брутто на місяць, ваша валова зарплата становить 9 600 євро на рік і менше 10 347 євро, тому ви не платите жодних податків.
  • Хто заробляє 1000 євро брутто на місяць, має валову зарплату 12 000 євро на рік, тому повинен сплачувати податок із суми, що перевищує 10 347 євро, тобто податки з суми 12 000-10 347 євро = 1653 євро, частка податку тут становитиме 261 євро на рік.

Це розраховується автоматично, спеціальними програмами зарплат роботодавців.

Якщо ви хочете розрахувати це самостійно заздалегідь, ви можете скористатися калькулятором брутто-нетто BUHL .

Інші (соціальні) внески

Цей розділ зазвичай включає такі (стандартні) витрати:

  1. Пенсійні внески – усі працівники (до 7050 євро Брутто зарплати)
    Пенсійний внесок наразі становить 18,6% від валової зарплати і сплачується працівником та роботодавцем по 50%.
  2. Страхування на випадок безробіття – усі працівники (заробляючи до 7050 євро на місяць)
    Сума страхування на випадок безробіття наразі становить 2,4% від зарплати брутто і сплачується роботодавцем і працівником по 50% кожен.
  3. Медичне страхування – усі працівники (зарплата до 4837,50 євро на місяць)
    Сума медичного страхування наразі становить приблизно 15% (індивідуально в залежності від компанії медичного страхування) від валової зарплати та сплачується роботодавцем і працівником по 50% кожен . Додатковий внесок на медичне страхування (приблизно від 1,1 до 1,5%) сплачує працівник.
  4. Страхування на випадок довгострокового догляду – усі працівники (зарплата до 4837,50 євро на місяць)
    Сума страхування на випадок довгострокового догляду становить 2,4% від заробітної плати брутто і сплачується роботодавцем і працівником по 50% кожен.

Висновок:

Будь-хто, хто має міні-роботу до 450 євро (520 євро з жовтня 2022 року) і, таким чином, працює менше 43 годин на місяць за мінімальною зарплатою (MiniJob), не сплачує податків і отримує «брутто за нетто»

Той, хто працює більше 43 годин на місяць за мінімальної зарплати і не більше 143 годин, має середню роботу та невеликі відрахування.

Якщо ви працюєте за звичайним робочим договором, то суму податків, які вам доведеться сплачувати, ви можете розрахувати самостійно за допомогою калькулятора брутто-нетто, який прикріплений вище.

Місячна заробітна плата брутто Відрахування Чиста заробітна плата
400 євро 0,-€ 400 євро
450 євро 0,-€ 450 євро
600 євро -121,35 євро 478,65 євро
800 євро -161,80 євро 638,20 євро
1000 євро -202,25 євро 797,75 євро
1500 євро -356,38 євро 1143,62 євро
2000 євро -561,25 євро 1438,75 євро
3000 євро -990,75 євро 2009,25 євро

Також, коли календарний рік уже позаду, Ви повинні скласти зарплатну податкову декларацію чи податкову декларацію на податок по доходу фізичного лиця. Це можна зробити прямо на платформі www.elster.de

Уся інформація для податкового класу 1, відсутність церковних податкових зобов’язань, Нижня Саксонія, додатковий внесок на медичне страхування 1,1%, 1995.

teile auf … - поділіться на ...